На початку 2025 року рекордно високі ціни на молочну сировину дозволили переробникам підвищити ціни на готову продукцію та стабілізувати ситуацію після кризи кінця 2024 року. У середині року ринок підтримували високі світові ціни на біржові молокопродукти, зокрема на вершкове масло, повідомляє «ІНФАГРО».
Найскладніший період припав на четвертий квартал. Падіння світових сировинних ринків і різке зростання імпорту сирів змусили переробників знижувати закупівельні ціни на молоко в не сезон. Додатковим чинником тиску стали масові відключення електроенергії.
Попри складні умови, загальні підсумки 2025 року для молочної галузі виявилися відносно позитивними. Вперше за роки незалежності сільськогосподарські підприємства наростили поголів’я корів — на 3%, до 385 тис. голів станом на 1 грудня. Завдяки зростанню продуктивності виробництво молока в цьому сегменті збільшилося приблизно на 7% — до 3,2 млн тонн (2,9 млн тонн за 11 місяців).
Випуск молокопродуктів зростав швидше за внутрішнє споживання, що стимулювало експорт
Зростання виробництва підтримало й переробку: у 2025 році на молокозаводи могло надійти близько 3,6 млн тонн молочної сировини — на 9% більше, ніж роком раніше, і вище довоєнного рівня 2021 року. Випуск молокопродуктів зростав швидше за внутрішнє споживання, що стимулювало експорт.
За попередніми оцінками, експорт молочної продукції в перерахунку на молоко у 2025 році зріс на 17% — до 0,7 млн тонн. Водночас імпорт залишався значним — близько 0,4 млн тонн, що зумовлено ціновим диспаритетом.
Прогнози на 2026 рік залишаються стримано песимістичними. Ознак швидкого завершення війни немає, а світова ринкова кон’юнктура наразі несприятлива для експортерів. За оцінками аналітиків Rabobank, значні запаси та експортні надлишки можуть спричинити зниження світових цін на молочну продукцію з ризиком затяжного спаду до середини або навіть кінця 2026 року.
У цих умовах 2026 рік може стати ще одним складним періодом для української молочної галузі. Водночас у довгостроковій перспективі експерти оцінюють її потенціал більш позитивно: виробники, які збережуть поголів’я та інвестуватимуть у модернізацію й сталість виробництва, можуть посилити свої конкурентні позиції після 2026 року.
Джерело: аналітичне агентство «ІНФАГРО»
