Проблему взялися вирішити європейські дослідники.
Когнітивний нейробіолог, доктор Яніна Зойберт з Каролінського інституту у Швеції говорить, що шлях до здоровішого харчування людини лежить через ніс. Вона досліджує роль запаху у формуванні суспільних уподобань щодо їжі та шукає шляхи, як споживачі можуть прийняти нову їжу. Таку як цвіркуни, борошнисті черв’яки чи білок із дріжджів.
Зойберт керує проєктом, який отримав фінансування ЄС, щоб виявити, як смакові вподобання формуються в мозку людини через нюх. Проєкт називається OLFLINK і діє до квітня 2026-го.
Щоб порівняти фізіологічні реакції на знайомі та незнайомі смаки їжі, Зойберт використовує сканування мозку.
Вона виявила, що, на відміну від смаків, які зазвичай не подобаються, наприклад, гіркоти, позитивна чи негативна асоціація запахів із певною їжею засвоюється з часом. Людям, як правило, подобаються аромати, які поєднуються з корисним смаком – наприклад, солодкість, яка вказує на наявність вуглеводів.
«Якщо ми не можемо ідентифікувати запах як конкретну їжу, він нам, як правило, не дуже подобається», — говорить вона.
Зойберт наводить приклад вівсяного молока: люди можуть спочатку вважали його дивним варіантом молока з «неправильним запахом», аж поки не полюбили його.
Вирощування комах потребує у 1000 разів менше землі, ніж виробництво червоного м’яса
Щоб розвинути симпатію до запахів їжі з білками від комах, для початку його потрібно додавати у продукти у вигляді порошку, рекомендує дослідниця. Хоча ті ж борошнисті черв’яки цілком можна споживати вареними чи сирими.
Мікроводорості та одноклітинні білки також доцільно перетворювати на порошок.
Цю думку підтверджує і вчений Біргір Орн Смарасон, який 4 роки керував фінансованим ЄС проєктом під назвою NextGenProteins. Він рекомендує молоти мікроводорості, білок комах та одноклітинні перед включенням у їжу. Далі їх можна випікати, варити, смажити, додавати у інші продукти. Приміром, випічку чи замінники м’яса.
Нагадаємо, раніше у ресторанах Данії з’явилися бургери з фаршем із жуків.