Метод називається піроліз і спрямований на перенаправлення більшості відходів кави замість звалищ на використання в будівельних проєктах.
З відходів кавової гущі команда науковців виробила біовугілля
Це легкий залишок, схожий на деревне вугілля, яким замінили частину піску, що використовується у виробництві бетону.
«Ми отримали найкращу бетонну суміш із біовугіллям з відпрацьованої кавової гущі, піролізованої при 350℃ та замінили нею 15% піску», — розповідає доктор Раджив Ройчанд, провідний автор з Університету RMIT.
Технологія вважається «енергоефективнішою», оскільки вимагає нижчих температур, ніж зазвичай.
«У нормальних умовах піроліз має високі витрати енергії, тому що вам потрібно підвищити температуру десь від 700 до 900 ℃», — каже д-р Шеннон Кілмартін-Лінч, співкерівник дослідження та науковий співробітник з питань корінного населення RMIT.
Інженери RMIT стверджують, що цей метод є «першим», який довів, що відпрацьована кавова гуща може бути використана для поліпшення бетону.
Реалізація інноваційної ідеї була пов’язана з деякими труднощами. Зокрема, знадобилося близько року, щоб розробити параметри процесу для покращення фізико-хімічних і мікроструктурних властивостей біовугілля.
На проведення експериментів знадобилося три місяці
Спочатку команда пробувала додавати необроблену відпрацьовану кавову гущу в бетон. Але через «високий вміст органіки» частина органічних сполук просто вимивалася із бетону.
Іншою проблемою було зниження енергозатрат у процесі перероблювання відходів. Її вдалося вирішити шляхом «зниження температури обробки».
До слова, в одній лише Австралії щороку продукується 75 млн кг відходів меленої кави, більшість яких потрапляє на звалища. Світові кавові відходи оцінюються на рівні 10 млрд кг.
Нагадаємо, раніше американський стартап створив м’ясо із м’якоті фруктів кеш’ю, що завжди йшла у відходи.
Джерела: FoodIngredientsFirst, RMIT
