Її запатентована технологія органоїдів — тривимірна структура тканини, отримана зі стовбурових клітин — не потребує стільки факторів росту, як інше клітинне м’ясо.
Технологію розробив Іфтач Нахман, доктор філософії та співзасновник Forsea. Такий же підхід використовується в біології, медицині та дослідженнях.
«У той час як культивування клітин здебільшого зосереджено на системі спрямованої диференціації, коли клітини отримують сигнал диференціюватися в певний тип, а потім об’єднуються на каркасі, наша система вирощує сукупність різних клітин уже на початковій стадії процесу. Клітини організовуються автономно у свою вроджену цільову структуру, як і в природі», — поділився Нахман.
Клітинний вугор є екологічно чистим і соковитим. Його можна готувати так само, як і звичайне філе вугра. При цьому він не містить поширених забруднень дикої риби, таких як важкі метали, хімікати та мікропластик.
До слова, культивування вугра може бути як ніколи доречним. Зараз популяцію цієї риби у дикій природі чекає невизначене майбутнє. Через надмірний вилов вона скоротилася на 90-95%.
виростити вугрів у штучних умовах практично неможливо
Вугрі перебувають під загрозою зникнення, а ринкові ціни на них в Японії зросли до 70 доларів за кілограм. При цьому ринковий попит лишається величезним.
Нагадаємо, нещодавно перша у світі культивована риба стала доступною для дегустації.
Джерела: Forsea Foods, Green Queen
