Нещодавно в Україні оголосили про створення справжнього інкубатора для інноваційних проєктів у харчовій промисловості — foodtech-кластеру VOLIA, який включатиме індустріальний парк у Вінниці, кукурудзяний кластер в Івано-Франківську та логістичний центр у прикордонному Грушеві.
Наскільки потужною може бути така синергія, на чому спеціалізуватиметься кожен об’єкт та як проходить відбір резидентів – розповів Валерій Кирилко, генеральний директор керівної компанії U PARKS.
Яким чином в індустріальному парку реалізується синергія його учасників? Наскільки це є вагомим чинником впливу на операційну ефективність кожного?
В.К.: Головна ідея полягає в тому, що будь-яка промислова синергія забезпечує оптимізацію виробництва. Це дуже позитивно впливає на собівартість кінцевого товару.
Собівартість продукції є ключовим фактором можливості конкурувати будь з ким. В Україні, Європі та світі
Я б виділив кілька типів синергій, які можливо реалізувати в рамках індустріального парку:
- Інфраструктурна чи технічна синергія. Це коли кілька учасників парку користуються інфраструктурними чи технологічними об’єктами, що є біля парку. Наприклад, щоб скористатися складом, його не потрібно буде будувати. Є компанія, що керує складом, а решта підприємств індустріального парку ним користуються. В результаті, всі отримують економію коштів.
Інший приклад – використання автомобільного парку для розвезення продукції, яке не кожен собі дозволити, або хоче на цьому заощадити. Індустріальний парк зможе надавати логістичні послуги для операторів парку. - Кластерна синергія чи виробнича. Це коли підприємства доповнюють одне одного у технологічному циклі. Наприклад, виробник ДСП, взаємодіє з розташованим поруч виробником меблів, а той своєю чергою — із виробником фурнітури. Те ж саме спостерігається і в інших сферах діяльності. Наприклад, хтось є власником холодильних складів, якими користується інший оператор. А той, зі свого боку, кооперується з виробником пакування, що стоїть поруч. Далі логістична компанія, що є учасником парку, розвозить товари до роздрібних точок чи гуртових покупців. Це все разом скорочує виробничі ланцюжки та знижує собівартість продукції. Все це відбувається завдяки синергії.
- «Промисловий симбіоз» утворюється, коли підприємства не просто працюють у взаємодії, а забезпечують сировиною одне одного. Наприклад, одне підприємство у процесі виробництва отримує побічний продукт — обрізки пластикових деталей, а інше перероблює ці деталі та виготовляє свою продукцію. Або ж біогазова станція отримує газ із відходів виробництва харчових компаній, які працюють на території парку. Всі отримують економію — і на утилізації, і на закупівлі, і на вторинному переробленні продукції й так далі.
«Промисловий симбіоз» утворюється, коли підприємства не просто працюють у взаємодії, а забезпечують сировиною одне одного
Синергія проявляється і в тому, що парк має централізоване управління. А це означає, що там вже організована охорона об’єктів, прибирання, технічне обслуговування, прокладені спільні комунікації. Тож це не доводиться кожному будувати «з нуля».
Отже, в організації виробництва та логістики коштом парку кожне підприємство отримує безліч переваг. А як з експортом? Як участь в індустріальному парку допомагає вийти на закордонні ринки? У чому стійка перевага?
В.К.: Насправді, це відбувається внаслідок кооперації між підприємствами парку, коли створюється єдиний центр або маркетинговий чи експортний хаб, який обслуговує всіх учасників. Як результат, дистриб’юторські компанії отримують не одну лінійку продукції, а відразу комплекс товарів, які продукують підприємства.
Вагому роль відіграє брендування парку — як підтвердження якості продукції, яка там виготовляється. Дуже багато компаній не можуть собі цього дозволити через невеликий маркетинговий бюджет. Проте, коли все відбувається централізовано (брендування, просування, мерчендайзинг тощо), то при відносно невеликих маркетингових вкладеннях економічний ефект буде значно вищим.
Індустріальний парк виступає в ролі маркетплейсу, який має широкий вибір товарів та спільні канали просування
Окремо кожне невелике підприємство не може дозволити собі товарного агента, який поїде пропонувати товар у Європі або за її межами, а для індустріального парку така опція коштуватиме менших затрат для кожного з його учасників.
Як таке, по суті, виробниче ком’юніті може спричинити появу нових принципово нових продуктів? Чи можуть індустріальні парки стати платформами для розвитку не тільки великих підприємств, але й невеликих харчових стартапів?
В.К.: Індустріальні парки у світі перестали бути просто промисловими майданчиками, на яких виробляють продукцію.
Зараз конкурують не продукти, а технології, реалізовані в цих продуктах
В будь-який індустріальний парк світу його розробники закладають технологічну складову – у вигляді R&D лабораторій, бізнес-акселераторів та інших систем, які стимулюють розробку інновацій.
Наприклад, в індустріальному парку VOLIA у Вінниці великий блок планується відвести під «innovation kitchen». Це в прямому та переносному сенсі інноваційна кухня, де готуватимуть нові продукти, розроблятимуть та тестуватимуть їх з урахуванням інтересу потенційних користувачів. Ці користувачі будуть відомі практично відразу — з початку маркетингових досліджень. В першу чергу, ми з’ясуємо, що зараз потрібно споживачеві прямо зараз? З якими характеристиками та властивостями?
Вагому роль відіграє брендування парку — як підтвердження якості продукції, яка там виготовляється
Далі відповідний запит розміщується в інноваційній спільноті. Це ком’юніті створює робочі команди, які у тестовому режимі проєктують нові продукти, потім їх тестують у невеликих серіях, і далі на території індустріального парку запускають виробництво у промислових масштабах із подальшою реалізацією.
В команду компанії U PARKS, яка керуватиме парком, мене запросили її співзасновники, успішні галузеві бізнесмени як:
1. акціонер компаній HD Group та GFS Борис Шестопалов
2. засновник брендів ЕПІ КУР та ЕПІ ХЕПІ, акціонер Володимир-Волинської птахофабрики Алекс Коваленко.
Зорієнтуватися у світових трендах резидентам допоможе стратег та футуролог, СЕО Advanter Group Андрій Длігач.
Ваша компанія U PARKS керуватиме трьома локаціями індустріальних парків. Кожна з них матиме свої переваги? Наприклад, як буде організована робота прикордонного Грушева у виводі нових продуктів на зовнішні ринки? Наскільки це полегшить логістику?
В.К.: Як і у будь-якого бізнесу, індустріальні парки прив’язані до своєї локації, і повинні максимально отримати користь зі свого місця розташування та тієї чи іншої технічної компетенції.
По кожному із трьох індустріальних парків, які зараз знаходяться в нашому портфелі (надалі ми плануємо цей портфель нарощувати), ми дійсно виокремили певну спеціалізацію.
В будь-який індустріальний парк світу його розробники закладають технологічну складову – у вигляді R&D лабораторій, бізнес-акселераторів та інших систем, які стимулюють розробку інновацій
Наприклад, Яворівський індустріальний парк знаходиться за 5 кілометрів від прикордонного переходу Грушів. Логічно там буде поставити (і ми зараз працюємо над цим) сухий порт, який стане перевалковою базою готових харчових продуктів або сировини для харчових продуктів, що вивозиться за кордон і навпаки. Сировина з-за кордону аналогічно розподілятиметься в нашому логістичному хабі.
Але це не означає, що там буде лише логістика. Зараз ми маємо кілька заявок, наприклад, на фасування. Одна із заявок — на олію: сюди привозять сировину, далі олію розливають по пляшках, відправляють у Європу.
Приблизно за такою ж схемою може працювати фасування або доопрацювання продукції перед відправкою закордон. Але це не виключає наявність підприємств переробної промисловості, які також планується розмістити у цьому індустріальному парку. На 40 гектарах території достатньо місця та можливості для того, щоб тут запрацювали переробні компанії.
Звичайно ж, перевага надаватиметься тим, хто експортоорієнтований – через місце розташування ділянки. Для них будуть створені всі умови для швидшого відправлення свого товару до Європи.
Але флагманом стане індустріальний парк у Вінниці, чи не так? Що ви запропонуєте для підприємств-учасників? Та на якому етапі знаходиться створення парку?
В.К.: Так, Вінницький індустріальний парк ми плануємо зробити флагманом Agri Food Tech кластеру. Оскільки Вінниця — це практично центр України, парк дуже вигідно розташований як з погляду близькості до сировини, до різних технологічних та фізичних баз, так і перевезення через кордон.
У цьому парку ми зробимо акцент на переробній промисловості. Причому переробній промисловості досить високого класу, яка має на меті створення високої технологічності виробництва та інновацій у виробництві їжі. Не факт, що все це вирушатиме на експорт, але те, що більша частина підприємств, які там будуть знаходитись, теж будуть орієнтовані на експорт — це вже можна сказати точно.
Зараз ми ретельно відбираємо майбутніх резидентів парку. Охочих достатньо
Саме в цьому парку плануємо реалізувати великий технологічний інноваційний блок, R&D лабораторії, innovation kitchen для створення, апробації нової їжі та подальшого виробництва. Плануємо зробити там і виставкові шоуруми, і навчальні центри, і велику сервісну складову для підприємств.
Зараз ми ретельно відбираємо майбутніх резидентів парку. Охочих достатньо. Ми ведемо переговори з чималою кількістю підприємств, які ми хочемо там розмістити. Чіткої вузької спеціалізації немає, крім того, що це будуть підприємства переважно харчової переробної промисловості, сервіс та склади готової продукції.