Чому виробництво їжі — це єдиний шлях виживання агрохолдингів в сучасних умовах

У структурі українського виробництва та експорту сільськогосподарської продукції домінує сировина, виняток із правила становить хіба що соняшникова олія.

Сировинний характер сільськогосподарського сектора неспроможний підняти економіку країни, оскільки виробництво та експорт сировини мають низьку додаткову вартість. До того ж концентрація виключно на виробництві сировини уповільнює впровадження інноваційного обладнання, перешкоджає рівномірному розвитку галузі.

Для того, щоб змінити цю тенденцію, українським аграріям, як великим агрохолдингам, так і фермерським господарствам, необхідно переходити до первинної переробки сільгосппродукції та випуску готової продукції. Далі — про потенційні переваги переробки для бізнесу та держави загалом.

Чим вигідна аграрна переробка?

Переробка сільгосппродукції може бути вигідна як великим агрохолдингам із земельним банком у кілька сотень тисяч гектарів, так і відносно невеликим фермерським господарствам.

Візьмемо, наприклад, агрохолдинг, який спеціалізується на вирощуванні ріпаку. У 2013 році обсяг виробництва ріпаку в Україні становив 2 353 тис. тонн. Практично весь урожай (більше 2346 тонн) був експортований в інші країни. Дохід від експорту склав $1197,2 млн. При цьому вартість ріпаку (428,36 $ за тонну) майже вдвічі менша за вартість продукту його переробки — ріпакової олії (826,53 $ за метричну тонну).

Таким чином, потенційна виручка від виробництва та експорту ріпакової олії могла б бути в 1,5-2 рази вищою. Ріпакова олія в свою чергу є одним з ключових елементів виробництва біодизеля, який набуває все більшої популярності в Європі та США. Отже, підприємство, що налагодило виробництво ріпакової олії, потенційно може налагодити виробництво та експорт біопалива, додаткова вартість якого буде ще вищою, ніж сировини, тобто в цьому випадку вже ріпакової олії.

Подібний поетапний розвиток виробництва має кілька переваг:

• диверсифікує прибутки бізнесу;
• прискорює поширення сучасних технологій;
• створює нові робочі місця.

Для держави це означає збільшення надходжень до бюджету та посилення експортного потенціалу. Той самий принцип актуальний і для великих фермерських господарств. Вирощуючи яблука, фермер (або група фермерів) може розпочати виробництво готової продукції: соків чи концентратів. При цьому невеликі обсяги виробництва та обмежений бюджет не є перешкодами. Готову продукцію можна реалізовувати на локальному ринку, витримуючи конкуренцію з великими брендами та оптовими постачальниками за рахунок співвідношення ціна/якість, до того ж не потрібно витрачатися на дорогі технології по переробки сільськогосподарської продукції.

Приховані переваги переробки

На основі проаналізованих прикладів можна виділити кілька переваг аграрної переробки, і це не лише збільшення прибутковості бізнесу:

• Переробка допомагає ефективно використовувати побічні продукти та непродані надлишки сировини. Якісні, але трохи пом’яті томати можуть стати чудовою томатною пастою або кетчупом, а з дрібної, нетоварного виду полуниці, може вийти чудовий джем;
• Переробка дає змогу продовжити сезон продажів. Ви не можете продавати свіжі ягоди цілий рік, проте можете продавати морс, варення ягід або заморожені фасовані ягоди;
• Якщо ми говоримо, наприклад, про зернові культури, які довго зберігаються, ви можете займатися їх переробкою в сезон, коли ціни на зерно низькі. Таким чином, ваш аграрний комплекс функціонуватиме цілий рік;
• Створення власного виробництва забезпечує нові робочі місця та продовження терміну зайнятості співробітників в “не сезон”;
• Агрокомпанія, що має власні виробничі потужності, може надавати послуги з переробки іншим компаніям, які не мають власного виробництва. Що стосується фермерських господарств, то там можливе створення спільного виробництва кількома фермерами;
• Готова продукція має набагато більший термін зберігання, ніж сировина. Відповідно, цілорічні продажі допомагають збалансувати “сезонність” прибутку.

Потенційні виклики, яких не варто боятись

В одному з досліджень FAO було проаналізовано 40 нових сільськогосподарських переробних підприємств у кількох країнах, що розвиваються. У процесі дослідження було встановлено, що незважаючи на хороше технічне оснащення цих підприємств, вони були неефективні з низки причин. Ці причини є джерелами ключових викликів для промислової аграрної переробки та виробництва готової продукції:

• для деяких видів продукції необхідно мати спеціальні ліцензії та дозволи;
• потрібно закупити інноваційне обладнання для переробки сировини;
• необхідно мати достатньо сировини для того, щоб забезпечити рентабельне завантаження виробничих потужностей. Виходом із становища може бути надання послуг переробки іншим підприємствам, які мають власне виробництво;
• наявність достатнього капіталу чи вигідних кредитів для запуску переробних потужностей;
• конкуренція з сильнішими локальними та глобальними виробниками схожої продукції;
• додаткові витрати на маркетинг готового товару;
• час на адаптацію товару під потреби нової цільової аудиторії;
• додаткові витрати, пов’язані з оплатою праці працівників, страховкою, закупівлею додаткової сировини для виробництва і т.д.

Про ці виклики варто знати, але в жодному разі не боятися їх. Таким чином, аграрна переробка та виробництво готової продукції при правильному плануванні та проведенні попереднього вивчення ринку можуть бути постійним джерелом додаткового заробітку для агрокомпаній. До того ж, налагодження переробки та виробництва власної продукції є основою імпортозаміщення – процесу надзвичайно актуального для України в контексті девальвації національної валюти.