До 100-річчя журналу Forbes засновник мережі знаменитих кав’ярень написав есе про те, як поєднати прибутковість бізнесу і людське ставлення.
“У 1987 році у нас було 11 кав’ярень, в яких працювало 100 співробітників. На той час ми вже задумалися про те, щоб поєднати прибутковість і людське ставлення. Starbucks стала однією з перших американських компаній, яка надала співробітникам, які працюють неповний робочий день, повноцінну медичну страховку і частку капіталу у вигляді біржових опціонів.
Тоді наші акціонери дуже розсердилися, тому що вважали, що доходи по акціях почнуть знижуватися. Мені все ж таки вдалося їх переконати у тому, що від подібних заохочень ефективність і прибутковість компанії тільки виростуть. Кілька років тому, коли ми запропонували оплачувати навчання наших співробітників, я пояснив, що це не благодійність, а інвестиції в людей для нашого власного росту.
Я до сих пір намагаюся побудувати таку компанію, в якій моєму батькові працювати не доводилося. Він був рядовим співробітником багатьох корпорацій, і я не з чуток знав, як йому було, коли його роботу не цінували гідно. Він не думав про те, що потрібно роботодавцю, тому що жоден з них не думав про те, що потрібно йому”.